Профілактика хвороб та боротьба із шкідниками
 

В природі все взаємопов’язано. Цей аргумент переконливий.

В екосистемах, де не втручаються своєю «хазяйновитістю» люди з покон віків проходять процеси самоорганізації та самовідновлення. Мікроорганізми та хробаки створюють родючий шар ґрунту – гумус, рослини отримують поживні речовини і прекрасно розвиваються. Їх постійними супутниками є мільйонна армія комах, личинок, гусениць та інших шкідників, однак їх чисельність зменшується, так як вони є основною їжею птахів, гризунів та інших хижаків. В результаті все чітко збалансоване природою розвивається, множиться, процвітає, не створюючи проблем і бід.

Варто задуматись, чи не шкодимо ми природі, «зміцнюючи» її отрутами, отрутохімікатами, мінеральними добривами, гербіцидами, пестицидами та іншими хімічними препаратами, які настирно рекламують та переконують у їх цілющих властивостях та миттєвому вирішенні будь-яких проблем.

Садівники і городники не можуть уже й згадати усіх назв препаратів, які застосовували у боротьбі із шкідниками та хворобами. Але вороги наших садів та городів швидко звикають до нових засобів боротьби, їх генетична пластичність до виживання та розмноження прискорюється та випереджає пропозиції хімзахисту.

Висновок напрошується сам, що не можна отрутохімікати сприймати як панацею від усіх хвороб та шкідників, тому, що отрути і роблять паразитів стійкішими, вбивають їх природних ворогів та шкодять здоров’ю.

Для того, щоб скористатись агрохімікатами та іншими препаратами боротьби із шкідниками достатньо звернутись в садові центри та магазини агрохімзахисту і отримає детальні рекомендації по їх застосуванню.

Ми запропонуємо скористатись природними, екологічними засобами захисту, котрі  хоча б не будуть особливо шкодити здоров’ю самих садівників та городників.

Нема потреби переконувати в тому, що хворіють, як правило, ослаблені рослини і ті, що не пристосовані до даного мікроклімату, ґрунтів, середовища. Висадіть адаптовані рослини до місцевості в поживний родючий ґрунт, створіть необхідні умови для доброго росту: достатньо сонячного світла (напівтіні,тіні), вологи, доброзичливе сусідство з іншими рослинами, своєчасний догляд – рихлення, виполювання бур’янів, обрізку старих, пошкоджених пагонів і будете задоволені від здорового, гарного виду своїх улюбленців. Здорові рослини легше доглядати та й менше вони заражаються. Краще попередити хворобу, ніж лікувати.

Екологічні методи захисту рослин

Профілактичні методи варто використовувати перевірені часом та досвідченими садівниками та городниками.

Застосовують для цих цілей рослини (їх настої, відвари), які виділяють відлякуючі для шкідників речовини. Їх називають репелентами. Вони заважають комахам відкладати яйця на рослинах, гальмують розвиток личинок. До них відноситься:  полин гіркий, пижма звичайна, м’ята перечна.

Крім репелентів для боротьби з шкідниками і хворобами рослин рекомендують використовувати рослини, водні настої, відвари, які знищують кліщів, жуків та інших шкідників – інсектициди, які містять природні хімічні сполуки – алкалоїди, складні ефіри, ефірні масла та інші. Ці сполуки для шкідників токсичні, від яких вони гинуть. Це белена чорна і белена однорічна, гірчак повзучий, дурман звичайний,живокість польова, молочай садовий, молочай лозяний, чистотіл, оман та інші, відвари яких згубно діють на тлю, клопів, медяниць, павутинних кліщів. Тільки не діють на колорадського жука.

Для профілактики та боротьби із хворобами, викликаними бактеріями, грибками та іншими паразитами-мікроорганізмами застосовують речовини, отримані із грецького горіха, цибулі, часнику, чорнобривців, чебрецю, ароматних трав та інших рослин, що називаються фітонцидами.

Перевагою в застосуванні фітонцидів є не тільки те, що вони отруйні для шкідників, але й не наносять шкоди корисним комахам. Вони  широкодоступні для використання і можна їх вирощувати як декоративні рослини, застосовуючи їх корисні властивості.

До фітонцидів відносяться чорнобривці – декоративна однорічна рослина. Цвіте яскравими жовтими, оранжевими, червонувато-коричневими, двохколірними суцвіттями-корзинками з червня до заморозків.

Ще в XVII в рослини виявили властивості, що дають можливість використовувати її для захисту культурних рослин від шкідників. В середині минулого століття вчені встановили, що екстракт рослини вбиває нематод – дрібних круглих черв’яків, які псують коріння, цибулини та пагони рослин і живуть у ґрунті.

Рекомендується вирощувати чорнобривці в міжряддях культур, змінюючи щорічно напрям грядок.

Це дозволить не тільки вивести нематоди, які не зможуть існувати в радіусі 60см від цих привабливих квітів, але й будуть відлякувати цих шкідливих комах своїм терпкуватим запахом від насаджень.

 Добре також в грядках висаджувати нагідки лікарські, які знижують захворювання на фузаріоз та придушують розвиток кліщів.

Подрібнені чорнобривці із нагідками настояні в теплій воді на протязі двох діб використовують як засіб проти тлі.   

Ефективна проти тлі, павутинних кліщів, гусениць чорна блекота, що росте на пустирях, смітниках, запущених ділянках. Через неприємний запах її не їдять тварини. Рослина отруйна, містить токсичні алкалоїди.   

Рослину збирають, висушують та роблять настої і відвари для обприскування проти шкідників.

Аналогічні властивості і в гірчака повзучого. В час цвітіння збирають надземну частину гірчака, тому, що тільки в цей період рослина має токсичні властивості проти тлі, мідяниці, павутинного та плодового кліща.

Губить кліщів, тлю, гусениць також настій та відвари із дурману звичайного. Рослина сильно отруйна. Токсини зберігаються і у сушеному стані, з яких і готують настої та відвари.

Практикою доведено високу ефективність використання настоїв і відварів живокості польової (сокирки польові) в боротьбі з сосучими та листогризучими шкідниками.

Незамінним, особливо успішним фітонцидом, що містить велику кількість вітамінів та мінеральних речовин є цибуля ріпчаста. Очищені цибулини – цінний харчовий продукт, а настій лушпиння – найкращий засіб проти тлі та павутинного кліща. Обприскують водним настоєм (200гр. лушпиння на 10л. води) через 5 днів вистоювання.

Використовують як засіб боротьби з листогризучими гусеницями відвари молочаїв садового та лозяного. Збирають надземну частину рослин в час цвітіння, коли молочний сік рослин містить найбільше токсинів.

Відвари та настої із чорнобривців, блекоти, гірчака повзучого, дурману звичайного, живокості польової та молочаю готують у пропорціях 100 – 150гр. на 10л. води.

До фітонцидних рослин відноситься і бузина. Свіжі гілки бузини чорної відлякують чорносмородинового брунькового кліща та агрусового п’ядака. Водний настій із свіжого чи сухого листя вбиває попелицю, а запах свіжого листя відганяє мишей та пацюків.

Корисно для захисту від фітофтори  та від попелиці використовувати черемшу (ведмежу цибулю). З неї готують настій:1 кг. подрібненої рослини залити 3 відрами води. Через 2 тижні процідженим настоєм збризкати уражені рослини.

Для боротьби з попелицею, павутинними кліщами та бруньковими кліщами використовують водний екстракт часнику: 0,5 кг часнику мілко подрібнити і заливають 5 л води. Через 2-3 дні проціджують і доливають ще 5 л води та обприскують. Можна використовувати лушпиння, сухе бадилля та листя, яке заливають (200гр) 10 л води.

Відлякують шкідників культурних рослин вміло підібране сусідство висаджених декоративних рослин та ароматної зелені.

С.Дубінін в книзі «Урожайная грядка-короб» стверджує, що «висадивши салат поряд із хрестоцвітними і блошки забудуть дорогу на грядки». Цибуля, часник, м’ята, чорнобривці, настурція та сельдерей попереджують появу на грядках тлі.

Слимаки бояться часнику, петрушки, лаванди. Мурахи не переносять м’яту. Медведка – часник, багаторічну гвоздику та хризантеми.

А городня зелень – ароматні трави не тільки оздоровляють ґрунт, відлякують шкідників, наповнюють сад ароматами, але й використовують їх для приготування смачних страв.

Бальзамін садовий приваблює ніжно-м’ятним ароматом.

Базилік буває лимонний, гвоздичний та звичайний. Це – прекрасне доповнення до овочевих консервів, маринадів, варення.

Естрагон (тархун) – вид полину. Використовують для соління огірків та маринадів.

Любисток – невід’ємне доповнення для м’ясних, рибних страв та соусів.

М’ята (кучерява, єгипетська, перечна) використовується для приготування заспокійливих чаїв, як приправа до м’яса, овочів, маринадів та варення.

Меліса – заспокійливий засіб та приправа до овочів, м’яса.

Сельдерей – зелені пагони – незамінний компонент для перших та других страв.

Крім перелічених пахучих трав, які запахом відлякують шкідників культурних рослин та використовуються в кулінарії, добре висадити ще й інші, що забезпечують профілактику в боротьбі з садово-городніми шкідниками: котовник, габер, чебрець, настурція, календула, пижма, лаванда, валер’яна, лікарська ромашка.

Висаджуючи вище перелічені рослини, не тільки посилюється імунітет культурних рослин та зміцнюється стійкість екосистеми на всій ділянці, але й покращується якість ґрунту завдяки природнім стимуляторам мікробних культур.

Крім того, це не вимагає великих затрат праці, коштів та дає чудові результати.

Слід зазначити, що висаджені рослини не зможуть вирішити повністю проблему із шкідниками. Використовують також інші способи.

Досвідчені городники, крім ручного збору і знищення личинок, яєць та шкідників, використовують обпилення, посипання городніх культур та їх міжрядь золою, тютюновим пилом із золою (1:1); нафталіном із золою (1:5). Це є засобом боротьби і профілактики із капустяною, цибулиною та морквяною мухою, бурячною блішкою.

Для знищення шкідників капусти (капустяна міль, капустяна совка, метелик-білан) використовують настій золи та господарського мила. У відрі води розчиняють подрібнений кусок (150 г) господарського мила та 0,5 л золи і настоюють протягом доби. Настоєм обприскують 2-3 рази через декілька днів, поки не знищать усіх шкідників.

Добре чергувати обробку грядок з овочевими культурами й іншими настоями. Ефективним засобом боротьби із шкідниками є настій молочаю: у відро на 1/3 насипають подрібнених листя і стебел молочаю і заливають до 2/3 водою, накривають кришкою і кип’ятять до 2 год, остуджують і проціджують. Відвар розводять водою в пропорції 1:3 і обприскують рослини.

Популярний у боротьбі із шкідниками полин. З нього також роблять настої з різними добавками (господарським милом, червоним перцем, часником).

Подрібнене листя та стебла полину складають у відро (на 1\3), заливають водою, настоюють 2-3 доби, проціджують. В настій доливають воду до повного відра та обприскують рослини.

Найефективнішими у боротьбі з городніми шкідниками є чистотіл та оман. Їх використовують, навіть, у боротьбі із колорадським жуком.

Наповнити на 1/3 відра листям та подрібненими стеблами чистотілу, залити до повного теплою водою (40-60 оС) і настоюють протягом трьох годин. Процідити та долити до повного відра воду з розчином хлористого кальцію (15г).

Добрим доповненням до цього буде посипання міжрядь сухим подрібненим чистотілом.

Висушені кореневище оману (100-150 гр) засипають у відро та заливають до повного кип’ятком, закривають кришкою і настоюють до охолодження. Проціджують та обприскують рослини. При потребі ділянку обробляють повторно.

Складно боротись із борошнистою росою та фітофторою. Регулярне обприскування хімічними препаратами ослаблює рослину та наносить шкоду навколишньому середовищу. Спробуйте перевірені садівниками природні засоби боротьби з цими хворобами:

1 кг перепрілого сіна настоюють у 3 л води три доби, проціджують та розводять водою в пропорції – 1:3 та декілька раз обприскують рослини з інтервалом 5-7 днів.

Найбільш поширеним засобом боротьби є обприскування уражених рослин фітофторою та борошнистою росою 1%-розчином бордоської рідини; розчином марганцівки (10-20 гр) на 10 л води; колоїдної сірки (30-50 гр) на 10 л води.

Добрі результати дає переброджений настій кропиви (кульбаби, полину, стрілок часнику чи пасинків (гілля) помідорів). Подрібненими рослинами одного виду чи декількох на 2/3 наповнюють відро і заливають водою. Поява неприємного запаху свідчить, що процес бродіння розпочався. Через 3-5 днів розчин проціджують і розводять водою 1:3 та обприскують рослини. Цим же розчином добре поливати рослини, адже це цінне рідке органічне добриво.

Деякі городники стверджують, що боротись із борошнистою росою можна розчином свіжого коров’яку (1:10), який настоюють 2-3 год, проціджують та обприскують уражені рослини.

Найкраще обприскування від борошнистої роси та фітофтори будь-яким препаратом необхідно проводити ввечері.

Методи боротьби із голими слизняками (слимаками)

Завдають клопотів садівникам слизняки, які виїдають порожнини в коренеплодах, бульбах, плодах, а листя і пагони рослин цілком знищують. Слимаки також розносять грибкові хвороби. Найбільше їх у вологих низинах, біля водоймищ. Присутність цих шкідників визначають за слизькими, блискучими плівками, що залишаються після їх пересування. Можна їх помітити в сиру, дощову погоду. У сонячні дні вони знаходяться в грудках землі або під рослинами чи камінням, де темно та волого.

Слизняків найкраще знищувати, збираючи їх. Перевірений спосіб полягає у тому, що в місцях, де вони шкодять та множаться розставляють пастки: невеликі ямки щедро поливають водою та прикривають дошками, плоским камінням, мокрою мішковиною чи рослинними рештками. Вдень, ховаючись від сонця, вони туди заповзають, а ввечері або зранку їх можна забирати. Місця для пасток необхідно змінювати.

Можна в місцях, де найчастіше вони зустрічаються розкладати скошену траву, бур’ян та опудрити її золою і хлорним вапном. Між рядками насаджень посипати гашеним вапном та сухою гірчицею, від яких вони гинуть.

Природними хижаками слизнів є вужі, жаби та ящірки.

Боротьба із шкідниками плодових дерев та ягідних кущів

Захист дерев та кущів від шкідників розпочинають ще взимку. Знімають на деревах засохле листя та плоди, в яких зимує плодова гниль; утрамбовують сніг в пристовбурних кругах, щоб не заводились миші. Збирають навколо бруньок на кінці гілля чорні блискучі яйця тлі, червоні – кліща, коричневі – мідяниці. Ранньою весною, коли тільки починають бубнявіти бруньки добре облити дерева та кущі гарячою водою (70-80 оС) із розчиненим господарським милом (100 гр.) або кальцинованою содою (100 гр.) на відро води, що є ефективним засобом боротьби з іржою, кліщами, огнівкою та борошнистою росою.

Найчастіше садівники ранньою весною обприскують дерева мідним купоросом, розчином сечовини (500 гр. на 10 л води) або бордоською рідиною (400 гр. мідного купоросу та 600 гр. негашеного чи 1000 гр. гашеного вапна на 10 л води).

Якщо запізнились і бруньки на деревах набубнявіли, але ще не розпускаються, можна також проводити «блакитне» обприскування бордоською сумішшю, але меншої концентрації (мідного купоросу – 300 гр., вапна негашеного – 300 гр., гашеного – 600 гр. на 10 л води). Це захистить дерева та кущі від основної маси шкідників та хвороб.

Добрим доповненням до «блакитного» обприскування є побілка стовбурів та скелетних гілок плодових дерев крейдою або вапном, додаючи для міцності і прилипання глину або заварений крохмал. На побілених деревах шкідники не відкладають яєць, побілка служить захистом від весняних опіків.

Перед побілкою обрізають дерева, зачищають дупла та рани, обробляють їх мідним купоросом та замащують глиною з коров’яком, олійною фарбою або садовим варом. Садовий вар можна приготувати із каніфолі, воску та баранячого або свинячого жиру (1:2:1), додаючи золу або охру. Каніфоль, віск та жир окремо розігрівають. Необхідно бути обережним, щоб при розігріві, вони не загорілись. Все це повільно зливають у холодну воду. Коли вистигне, скачують у грудку і використовують як замазку. Рештки зберігають у герметично закритій банці або поліетиленовому пакеті.

Тоді ж згрібають сміття, опале листя, в якому можуть зимувати шкідники, та спалюють його або закладають в компостні ями.

Якщо через брак часу не встигли обробити дерева та ягідні кущі в стадії бутонізації, то необхідно це зробити в період появи суцвіть, але іншим розчином: 300 г сухих чорнобривців залити 3л кип’ятку і настоювати 2 дні. Туди ж додати настій пижмо (200 г залити 2 л кип’ятку і настояти 2 год) та 200г перемеленого часнику. Все змішати, відцідити, долити до 10 л водою та домішати дрібку марганцівки (2 г) і борної кислоти (2-4 г).

При відсутності вищезазначених інгредієнтів, можна приготувати інший настій: 300г меленого часнику та 4 ст. ложки сухої гірчиці залити 10 л води, настоювати добу. У відціджений розчин додати настій золи (0,5 л золи) та розчин господарського мила (50-100 г).

Обприскати цим розчином дерева, кущі та грядки із суницею. Суницю можна також обробити хлорокисом міді (30 г 90% порошку на 10л води) або настоєм чорнобривців (300г на 3л води настоювати 2 дні) та сухого полину (200г залити 2л кип’ятку на 2 год) і додати 200г меленого часнику. Все змішати, відцідити і долити до 10л водою. Можна додати настій золи (0,5 л).

Для профілактики захворювань обробити грядку із суницею двічі з інтервалом 5-7днів.

В час визрівання врожаю при наявності шкідників застосовують тільки механічні методи боротьби, тобто у розкриту парасольку струшують шкідників та знищують або обробляють тільки екологічними засобами: відваром помідорних пасинків (стебел, листя), або настоєм кульбаби з часником, червоним перцем та гірчицею чи зольно-мильним розчином (доречно застосовувати аналогічні засоби і методи їх приготування як для городніх культур).

Обприскувати дерева і кущі добре різними сумішами, чергуючи їх через 12-14 днів до знищення шкідників.

Слід пам’ятати, що найкраще проводити вчасно профілактику («блакитне» обприскування), ніж вперто вести боротьбу в час цвітіння та визрівання плодів.

Застосовувати рослинні препарати, настої необхідно дотримуючись запобіжних заходів і зберігати їх однаково, як і отрутохімікати та отрути. Використовувати їх краще, ніж хімічні, але їх концентрати є також отруйними і небезпечними для людини.

Характеризуючи традиційні народні засоби боротьби із шкідниками садів, не можна не назвати використання ловчих поясів, що застосовують для знищення гусениці-плодожерки.

Мішковиною, гофрованим папером чи скрученим джгутом соломи шириною до 20 см обв’язують штамб дерева і наносять на цю пов’язку спеціальний клей, що не висихає. Клей можна придбати в садових центрах або зробити: в каструлю влити 200г олії і поставити на плиту, додати 150г соснової смоли, помішуючи повільно влити 100г скипидару та 150г солідолу, щоб не допустити загорання суміші.

Для боротьби із метеликом застосовують приманки, які готують із сушених яблук. 200г сухофруктів заливають 5л води, варять 20хв і настоюють 2 доби, додають цукор і розливають в 0,5л банки та розвішують приманки на гілках дерев. За ніч у банку потрапляє 5-10 метеликів (кожен метелик відкладає до 200 яєць).

Щоб відвадити шкідників від смородини, малини, аґрусу та суниці можна обприскати слабким розчином хвойного концентрату (1 ст. ложка порошку на 5л води). Шкідники відкладають яйця на цих ягідниках, орієнтуючись по запаху. Запах змінюється і самки відкладають яйця в інших місцях. Гусениці, що вилуплюються, не мають відповідної їжі і гинуть.

Окремо слід сказати про мурах, які також наносять немалу шкоду саду. Це – чорні садові мурахи, які розносять по деревах попелиць. Попелиці, поїдаючи пагони і листя, виділяють солодку «медяну росу», яка є основною їжею мурах. Мурахи не тільки швидко розносять попелицю, але й охороняють її від хижаків – «божих корівок», кліщів, золотоочок та й від негоди споруджують їм укриття. Такі купки-укриття можна побачити в квітниках, газонах та кущах.

Для зменшення кількості попелиць (самка попелиці може дати потомство мільярд особин) необхідно відлякати їх захисників – чорних мурах.

Дієвим засобом проти чорних мурах є настій кульбаби із часником, міцний розчин солі з олією, яким необхідно полити навколо дерев, кущів та в місцях скупчення чорних мурах.

Однак, слід зазначити, що є і корисні мурахи – великі рижі, які знищують за день до 15 тис. комах та гусениць – шкідників дерев, чагарників та рослин. Корисні комахи не є їх їжею, тому рижі мурахи особливо треба берегти. На присадибних ділянках та городах вони трапляються рідко, а в лісі можна їх зустріти. Великі купи із дрібних гілочок, хвої, сухих стебел і ціла армія снуючих «працелюбів», які долають значні віддалі заготовляючи їжу – шкідників культурних рослин. Їх житла-купи лісничі та любителі природи огороджують дерев’яними брусками, гіллям, щоб випадково їх не пошкодили.

Берегти також слід основних помічників у боротьбі із шкідниками, до яких відносяться птахи і корисні комахи. Ластівки, синиці, шпаки, дятли  в період вигодовування пташенят виловлюють шкідників, що в загальному важать більше, ніж сама пташка.

Комахи – «великі бабки» по кількості знищених мух і комарів можуть конкурувати із птахами.

Жуки-туруни також за літо з’їдають комах не менше, ніж пара синиць.

Богомоли в молодому віці харчуються попелицями. Основною їжею «сонечок» та золотоочок також є попелиці. Дорослі богомоли поїдають метеликів.

Корисних комах приручити не вдається, а птахів варто принадити в садок хоча б шпаківнею та кормом у зимовий період.

Які б із запропонованих природних та народних засобів боротьби із шкідниками ви не обрали, нехай принесуть вони користь та не завдають шкоди людям і навколишньому середовищу, яке необхідно берегти.

?>